І знову дощ ввижається мені
Він йде вже цілі дні і ночі
Як тільки закриваю очі.
От, знову дощ і роздуми сумні…

Була весна, ота пора прекрасна,
Що нам любов подарувала
І ніжна пісня тихо грала…
Була зоря. Вона світила ясно.

А потім осі...
Читати далі →

Рекой уходит время. Уплывает, 
Оставив след лишь в памяти моей… 
Идут часы и годы. Убегают… 
Уходит тень забытых серых дней… 

Моя душа, как призрак одинокий 
В пустыне жаркой, сонной и чужой, 
А все мечты – ...
Читати далі →

Мятежный, неприкаянный и страстный,
Огонь любви сжигает все дотла…
Порой прекрасен он, порою и ужасный,
В полночной тьме горящая стрела.

В ее глазах так дико, ненасытно
Горит, пылает, словно плачет он.
Ее глаза сверкают любопытно – 
Они мечт...
Читати далі →

Морозна ніч. Так сяють зорі
І заглядають у вікно.
Минає час, сплива поволі.
Когось чекаєш ти давно...

Сидиш одна в своїй печалі
Самотня, ніжна і сумна.
Не знаєш ти, що буде далі - 
Кохання, радість чи біда...

Надворі сніг покрив дерева,
А...
Читати далі →